Таїланд приваблює українців насамперед як напрямок для дистанційної роботи чи довшого проживання, а не місцевого працевлаштування. Це не випадково: тайське законодавство про працю іноземців доволі жорстке, а популярна DTV-віза свідомо не дає права працювати на місцевому ринку. Розбираємось, як влаштована система.
Головне правило: work permit прив’язаний до роботодавця
Працювати в Таїланді без окремого дозволу на роботу (work permit) незаконно для будь-якого іноземця — включно з дистанційною роботою на клієнта чи фрилансом усередині країни. Work permit видає Департамент зайнятості (Department of Employment, doe.go.th), і він прив’язаний до:
- конкретного роботодавця (тайської компанії чи зареєстованого представництва);
- конкретної посади й опису обов’язків.
Перед подачею на work permit потрібна відповідна non-immigrant віза (типово non-immigrant B для працевлаштування) — безвізового режиму чи звичайної туристичної візи для цього недостатньо.
Чому DTV не підходить для місцевої роботи
Destination Thailand Visa (DTV) — популярний вибір серед українців, які працюють дистанційно чи фрилансять, — не дає права працювати на тайського роботодавця чи вести бізнес усередині Таїланду. DTV розрахована саме на тих, хто отримує дохід від іноземних роботодавців/клієнтів за межами Таїланду, а також на учасників культурних чи освітніх програм.
Якщо мета — влаштуватись у тайську компанію чи відкрити локальний бізнес, DTV не підійде: знадобиться окрема non-immigrant B віза і work permit від роботодавця.
Які умови має виконувати роботодавець
Тайська компанія отримує право найняти іноземця, якщо виконує одну з умов (за узагальненими даними експатських юридичних ресурсів):
- зареєстрований капітал від 2 000 000 бат — 1 іноземець на кожні 2 млн бат, не більше 10 іноземців на компанію;
- сплачений податок на прибуток від 5 000 000 бат за останні 3 роки — 1 іноземець на кожні 5 млн бат;
- статус компанії-експортера з валютною виручкою від 3 000 000 бат — не більше 3 іноземців;
- 50 тайських працівників на 1 іноземця — не більше 5 іноземців.
Є винятки для представницьких офісів, консалтингу, проєктів з держзамовленнями, компаній з дозволом Board of Investment (BOI) та кількох інших категорій.
Обов’язки після отримання work permit
- носити work permit при собі або тримати на робочому місці протягом робочого дня;
- виконувати лише роботу, вказану в дозволі — зміна посади чи адреси офісу вимагає оновлення дозволу;
- подати заяву на продовження до закінчення строку дії;
- повідомити Департамент зайнятості про зміну особистих даних;
- повернути work permit протягом 7 днів після звільнення.
Порушення цих правил тягне штрафи (від 500 до 5 000 бат) або, в окремих випадках, позбавлення волі до 3 місяців.
Що робити далі
- Якщо плануєш дистанційну роботу на іноземного роботодавця чи фриланс без місцевих клієнтів — DTV залишається прийнятним варіантом (див. статтю про безвізовий режим і DTV).
- Якщо мета — працевлаштування в тайській компанії — уточни в майбутнього роботодавця, чи відповідає він критеріям права найму іноземців, і чи готовий він оформити non-immigrant B візу та work permit.
- Перед початком будь-якої оплачуваної діяльності всередині Таїланду перевір актуальні вимоги на офіційному сайті Департаменту зайнятості (doe.go.th) або в консультації з тайським юристом з міграційного права.
- Після отримання work permit — офіційно працевлаштовані іноземці підлягають внескам до Фонду соціального страхування (SSO), що дає доступ до медичного страхування — див. статтю про охорону здоров’я в Таїланді.
Перевірено 18.07.2026: усі три факти статті звірено проти незалежних актуальних джерел 2026 року (PDLegal, Siam Legal, ThailandLawOnline) — правила про обов’язковість work permit, заборону місцевої роботи на DTV і критерії права роботодавця найняти іноземця залишаються чинними без змін по суті. Офіційну сторінку Департаменту зайнятості (doe.go.th) напряму переглянути не вдалось, інформація узгоджена з кількох незалежних юридичних джерел. Перед прийняттям рішень обов’язково звірте вимоги на офіційному сайті doe.go.th або в тайського юриста.