Які ставки та пороги прибуткового податку (IRPEF) в Італії?

23% до €28 000; 33% від €28 000 до €50 000; 43% понад €50 000 (2026 р.) EUR/рік. Прогресивна шкала IRPEF в Італії на 2026 рік (три скалони): 23% на дохід до €28 000 на рік; 33% на частину доходу від €28 000 до €50 000 (до 2026 р. ставка становила 35% — знижена Legge di Bilancio 2026); 43% на частину доходу понад €50 000. Для платників з доходом понад €200 000 зниження другої ставки «стерилізується» — вони фактично сплачують 35% у цьому скалоні. Окрім національного IRPEF, стягується addizionale regionale (регіональна надбавка, зазвичай 1,23–3,33% залежно від регіону) та addizionale comunale (муніципальна надбавка, зазвичай 0–0,9%). Ці надбавки у калькуляторі не враховуються — лише національний IRPEF.

Яка середня зарплата в Італії?

1780 EUR/міс.. Середня чиста зарплата найманого працівника в Італії — близько 1 780 EUR/міс. (на руки після IRPEF та соціальних внесків). Джерело: дослідження ISTAT «Struttura delle retribuzioni in Italia» (дані за 2022 р., опубліковано у січні 2025 р.). Середня валова річна зарплата становить ~36 900 EUR (чоловіки: ~40 000 EUR, жінки: ~33 800 EUR); при 13 виплатах на рік місячний брутто — ~2 840 EUR. Чиста сума враховує ефективну ставку IRPEF та внески працівника (~37%). Значення є загальнонаціональним середнім: Північ суттєво вища за Південь, різниця між галузями та посадами значна.

Яка мінімальна зарплата в Італії?

1200 EUR/міс.. В Італії немає законодавчо встановленої мінімальної зарплати. Мінімальні ставки визначаються секторальними колективними договорами (CCNL — Contratti Collettivi Nazionali di Lavoro); таких договорів налічується близько 992. Значення ~1 200 EUR/міс. є індикативним орієнтиром: це мінімальна тарифна ставка для найнижчого рівня кваліфікації у найменш оплачуваних секторах (вивезення відходів, готельно-ресторанний бізнес, роздрібна торгівля, 2026 р.). Реальний мінімум суттєво залежить від галузі, посади та регіону. Фактична сума на руки буде нижчою через податки та соціальні внески.

Які внески до INPS платять роботодавець і працівник з protezione temporanea в Італії?

Роботодавець: ~29–32% від брутто-зарплати (INPS IVS + інші внески) + INAIL 0,3–4%. Працівник: ~9–10% від брутто (утримуються роботодавцем). Загальне навантаження роботодавця — близько 45–55% понад брутто-зарплату.. Точні ставки IVS залежать від категорії роботодавця (artigiani, commercianti, industria тощо) і встановлюються INPS щорічно. Наведені діапазони відповідають загальнозастосовним ставкам для найманих працівників у приватному секторі у 2026 р. (за даними employsome.com, підтвердженими структурою INPS). Для точних ставок за конкретним CCNL слід перевіряти на inps.it або у CAF/patronato. Працівники з protezione temporanea прирівнюються до звичайних найманих працівників — ніяких спеціальних знижених ставок немає.

Декларація доходів (IRPEF) в Італії для українців: хто зобов'язаний подавати і як це зробити

Більшість найманих працівників в Італії взагалі не подають декларацію доходів самостійно — за них податок вже утримує роботодавець (sostituto d’imposta) щомісяця із зарплати. Але є ситуації, коли декларацію (dichiarazione dei redditi) подати зобов’язані і наймані працівники. Нижче — ставки IRPEF, хто повинен подавати декларацію, яку форму обирати і в які строки.

Ставки IRPEF

Прибутковий податок з фізичних осіб (IRPEF — Imposta sul Reddito delle Persone Fisiche) в Італії на 2026 рік має прогресивну шкалу з трьох сходинок:

Річний дохід	Ставка
до €28 000	23%
€28 000 – €50 000	33%
понад €50 000	43%

Для платників із доходом понад €200 000/рік знижена ставка другого щабля (33%) «стерилізується» — фактично застосовується 35%.

Окрім національного IRPEF, стягуються місцеві надбавки:

addizionale regionale — регіональна, зазвичай 1,23–3,33% залежно від регіону;
addizionale comunale — муніципальна, зазвичай 0–0,9%.

Ці надбавки не входять до базової шкали IRPEF і встановлюються окремо кожним регіоном/муніципалітетом.

Хто НЕ зобов’язаний подавати декларацію

Найманий працівник (lavoratore dipendente) чи пенсіонер звільнений від подання декларації, якщо протягом року він:

отримував дохід лише від одного роботодавця, який є податковим агентом (sostituto d’imposta) і вже утримав та перерахував весь належний податок;
або працював у кількох роботодавців послідовно, і останній роботодавець провів річний перерахунок (conguaglio) доходів від попередніх робіт;
не має інших оподатковуваних доходів (оренда, самозайнятість, дохід з-за кордону тощо) понад встановлені пороги.

Також не подають декларацію особи із загальним річним доходом до €3 000 (без урахування доходу від основного житла), а також ті, хто отримує лише дохід від найманої праці чи пенсії до €7 500 (при повних 365 днях зайнятості й утриманому податку), або лише пенсію до €7 000.

Обов’язок подати декларацію зберігається, якщо регіональна чи муніципальна надбавка не була (повністю) утримана роботодавцем, або якщо валовий податок до сплати перевищує €10,33 після застосованих відрахувань.

Хто зобов’язаний подавати декларацію

Наймана особа повинна подати декларацію самостійно, якщо протягом року вона:

працювала одночасно (не послідовно) у кількох роботодавців, і жоден із них не провів повний перерахунок;
має дохід від самозайнятості чи partita IVA;
отримує дохід від оренди нерухомості чи інших джерел понад неоподатковувані пороги;
отримувала дохід з-за кордону, що підлягає декларуванню в Італії (актуально для тих, хто зберігає доходи в Україні і є податковим резидентом Італії — див. розділ про резидентство нижче);
не має права попросити роботодавця про річний перерахунок з інших причин.

Modello 730 чи Redditi PF

В Італії є дві основні форми декларації:

Modello 730 — спрощена форма для найманих працівників і пенсіонерів. Дозволяє подати декларацію через роботодавця, CAF (центр податкової допомоги) або кваліфікованого фахівця; повернення переплати приходить швидше (як правило, вже в зарплаті).
Modello Redditi PF — обов’язкова форма для самозайнятих, власників partita IVA (включно з тими, хто на regime forfettario), нерезидентів та осіб зі складнішою структурою доходів.

Обидві форми доступні також у попередньо заповненому вигляді (precompilata) на порталі Agenzia delle Entrate за умови входу через SPID, CIE або CNS.

Строки подання (декларація за 2025 рік, у 2026 році)

Форма / спосіб	Строк
Modello 730	до 30 вересня 2026
Modello Redditi PF	до 31 жовтня 2026
Redditi PF, нерезиденти без електронного подання (поштою)	до 30 листопада 2026

Точні дати щороку можуть трохи зміщуватись — актуальний календар публікує Agenzia delle Entrate.

Податкове резидентство і Україна

Особа вважається податковим резидентом Італії, якщо протягом більшої частини року (не менше 183 днів, 184 у високосному) виконується хоча б одна з умов: вона зареєстрована в анаграфі населення (anagrafe), має в Італії доміциль (центр життєвих і економічних інтересів) або фактично проживає в Італії більшу частину року.

Для багатьох українців із protezione temporanea, які щойно приїхали або зберігають основні джерела доходу в Україні, статус податкового резидента визначається індивідуально — залежно від тривалості перебування і фактичних життєвих зв’язків. Якщо резидентство встановлено в Італії, декларувати потрібно й доходи, отримані за кордоном.

Італія та Україна мають чинну угоду про уникнення подвійного оподаткування — той самий дохід не повинен оподатковуватись двічі в обох країнах. У складних випадках (дохід одночасно в Італії та Україні, зміна резидентства протягом року) варто звернутись до CAF, patronato або податкового консультанта (commercialista).